Не один рік ми – підшефна школа Управління Національного банку України в Черкаській області. І в перші роки роботи нашої мистецької школи я зверталась і до цього банку за допомогою. В ті часи начальником був Черевко О.В., який з банку пішов губернатором області. Коли уже було дуже тяжко, просила Олександра Володимировича допомогти. І тоді приїжджала машина з Черкас, привозила дітям борошна, якісь консерви, навіть ковбаси. А не було посуди в шкільній їдальні, привезли і посуду. Шановні друзі, Ви оце все читаєте і може тепер уже більш глибше починаєте розуміти, які труднощі терпіла школа в 90-х роках, якщо нам допомагали і посудом, і продуктами харчування працівники банку (не думайте, що і вони в ті часи були дуже багатими). Телефоную якось Олександру Володимировичу, прошу хоч трошки допомогти цементом, шинами для автомобіля (у нас був старенький Газончик). І таки дали трошки цементу, хоч і старенькі шини, але ще ними довгенько користувались на своїй вантажівці.Значно зміцніли дружні зв’язки школи і банку за роки керівництва банком Сергія Анатолійовича Забудського. Школярі вітали працівників банку з Новорічними святами, колядували, щедрували, у всі часи наших дітей тут дуже гарно приймали. А на свято Святого Миколая, на свята Першого і Останнього дзвоника Сергій Анатолійович організовував школярам передачу цінних подарунків: і магнітофони, і DVD, і тенісний стіл, і ігри в ігрову кімнату, і оплачував виготовлення наочності в шкільні приміщення. Вся ця матеріальна допомога – це не державні гроші, кошти на всі покупки для школи здавали працівники банку зі своєї зарплати.Подарунки дорогі, а найдорожче – це доброта людська, увага, милосердя, – риси, притаманні Сергію Анатолійовичу Забудському, начальнику Управління Національного банку України в Черкаській області.

Коментарi